Географічна памятка. с.Спас

Спа́ський Ка́мінь (інші назви — Чортів Камінь, Соколів Камінь, Сокольський Камінь, Камінь Сокіл) — геологічна пам'ятка природи місцевого значення, група скель, розташована на горі, яка знаходиться на лівому березі Дністра між селами Спас та Бусовисько (Старосамбірський район, Львівська область) на відстані 7 км від Лаврова. Скеля-камінь складається з трьох виразно виділених масивів. Два з них, які безпосередньо прилягають один до одного, є неначе базою, яка в своєму діаметрі має біля 50 м. Третій камінь лежить на двох перших та дещо похилений у північний бік. Висота цього тричасного каменя становить 12 метрів. Ці скелі складаються із пісковика. Цікаво, що в цьому районі немає скель саме з такою геологічною будовою. Загальна довжина масиву 80 метрів.


Кожен з місцевих може розповісти легенду про це дивовижне місце. Згідно переказу, коли Лаврівський монастир став важливим духовним центром навіть для далеких околиць, диявол постановив знищити святиню. Спочатку він ставив усякі перепони монахам у час богослужінь, але марно. Тоді взяв чорт у високих горах камінь та ніс його ввечері, щоб розвалити монастир. Ченці ж безпечно полягали спати. І приснився ігуменові дивний сон, про який він пізніше оповів у записці, що згоріла під час пожежі монастиря у 1767 році. Ось бачить він уві сні як наближається до монастиря чорна хмара та щораз нижче опускається. Ігумен, жахнувшись, став гаряче молитись. Раптом з лісистої гори зі своєї каплички зійшов Святий Іван Хреститель та відігнав цю хмару від монастиря. А чорт уже добре змучився тягнути скелю та й присів на горі над Бусовиськом перепочити. Аж ось тричі проспівали півні у селі та нечистий зник, а камінь залишився на горі до наших днів.


Існує й наукове пояснення утворення Спаського каменя. На відміну від інших відомих скельних комплексів Верхньодністерських та Сколівських Бескидів (скелі Урицькі, Ямельницькі, Тишівницькі, Бубнинські), що складені з пісковиків ямненської світи (нижній палеоген), утворення комплексу скель “Спаський (Соколів, Чортів) Камінь” пов’язане з руйнуванням товщі пісковиків спаської світи (нижня крейда, 125-130 млн. років). Вирізняються вони й оригінальною зовнішньою будовою – скельний комплекс нагадує руїни замку. Пісковики Спаського комплексу скель належать до тершівського горизонту спаської світи, розріз якої знаходиться в долині р. Дністер поблизу с. Тершів. З огляду на здатність утворювати скелі їх називали “руїнними” або “бриловими” (на суміжній території Польщі аналогічні пісковики мають назву

“ґродзіських”). Скелі складені масивними сірими кварцовими пісковиками, дрібно-середньо-зернистими, із силікатним цементом. Загальна товщина верств пісковиків – близько 30 м. Кут падіння верств – 25-30° у південно-західному напрямку. Дві системи тріщин зорієнтовані паралельно та перпендикулярно нашаруванню


Сам камінь щедро розписаний туристами. Всі ці автографи впадають у вічі, ними вкрита вся більш-менш придатна до писання поверхня каменя. Вони зустрічаються навіть у таких місцях, куди, здавалося, неможливо залізти. Стає соромно за наших людей, хоча з іншого боку – ці написи є своєрідним літописом Чортового каменя... Завдяки їм дізнаємось, що тут були люди зі всіх навколишніх населених пунктів, заїжджали туристи і зі Східної України. В одному місці трапився навіть напис “Москва”. Чи були тут туристи з Європи, “літопис” замовчує. Можливо, їхній рівень культури просто не дозволяє залишати автографи на таких визначних місцях. Щодо дат, найстаріший напис, який довелося побачити, красується на камені з 1981 року.


Місцеві мешканці кажуть, що це лише частина кам'яного велетня, бо його добрий шмат став об'єктом промислової розробки у минулі віки.


Дістатись до каменя нескладно. Основне – доїхати до Спаса (якщо їхати зі Львова, це за Старим Самбором), а там кожен покаже вам дорогу. Протягом цілого маршруту стоять стенди, які розповідають про флору і фауну Карпат, бойків, які населяють цю територію, сам Чортів камінь. Перші таблиці ви зустрінете ще у селі, а остання – № 8 – стоїть за якихось 30 метрів від каменя. Від крайньої хати до Чортового каменя йти близько півгодини.


До Спаських скель також можна дістатися з районного центру м.Старий Самбір, прямуючи дорогою Н13 у напрямку м.Турка. За с.Тершів (5 км від Старого Самбора), залишивши позаду міст через р. Дністер, слід звернути з дороги H13 направо і, ще раз перетнувши річку по мосту, доїхати до с. Спас (0,5 км). Далі треба прямувати сільською вулицею у південно-західному напрямку до краю села (1,3 км), а там повернути до межі лісу. Тут на галявині можна залишити транспорт. Далі стежкою, ознакованою як тема тична “Слідами князя Лева” (0,8км), виходимо вгору до скельного масиву.


— Культурно-просвітницький проект "Спадщина Предків"